- скеровувати
- —————————————————————————————скеро́вуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
скеровувати
Смотреть что такое "скеровувати" в других словарях:
скеровувати — ую, уєш, недок., скерува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і рідко без додатка. 1) Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін. || Направляти певним чином течію, біг, ходу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
спрямовувати — 1) = спрямувати (кого що надавати кому / чому н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами… … Словник синонімів української мови
Варіянтні форми — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка виключити з числа святих таїнств // вилучити зі святих таїнств // Сучасні довідники з культури ділового мовлення не рекомендують уживати цього слова з таким значенням (СТ, 51; СД,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
верховодити — джу, диш, недок., без додатка, ким і над ким. Бути верховодом, скеровувати дії інших; розпоряджатися … Український тлумачний словник
дезорієнтувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Скеровувати у чому небудь на неправильний шлях, неправильно орієнтувати … Український тлумачний словник
задавати — даю/, дає/ш, недок., зада/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Давати, пропонувати що небудь для виконання, розв язання і т. ін. Задавати мороки. Задавати питання. 2) Скеровувати у певному напрямку, указувати, визначати спосіб виконання. Задавати тон … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
наводити — I навод ити воджу/, во/диш, док., розм. Народити в якій небудь кількості. II нав одити джу, диш, недок., навести/, еду/, еде/ш; мин. ч. наві/в, навела/, навело/; док., перех. 1) Указувати шлях, приводити когось куди небудь. Наводити на слід.… … Український тлумачний словник
направляти — я/ю, я/єш, недок., напра/вити, влю, виш; мн. напра/влять; док., перех. 1) Спрямовувати, скеровувати кого , що небудь у певному напрямку. || перен. Давати напрям чому небудь. || перен. Зосереджувати на чому небудь, спрямовувати на щось (думки,… … Український тлумачний словник
напрямляти — я/ю, я/єш, недок., напрями/ти, млю/, ми/ш; мн. напря/мля/ть; док., перех. 1) Спрямовувати що небудь кудись, надавати напряму чомусь. 2) перен. Скеровувати на що небудь (думки, розум, інтереси). || розм. Повчати, давати вказівки, поради; навчати,… … Український тлумачний словник
